Викладач повинен ретельно готуватись до занять. Він зобов'язаний добре вивчити не тільки матеріал з підручника, а й додаткову навчальну та методичну літературу, скласти конспект та поурочний план (або навчально-методичну карту).

На занятті викладач повинен керуватись поурочним планом і дотримуватись всіх елементів плану. Якщо, наприклад, в поурочному плані є такі елементи як "актуалізація опорних знань студентів», "мотивація їх навчальної діяльності", "подача нового матеріалу", "закріплення нового матеріалу" та ін., то необхідно витримати всі вказані елементи з відповідно вказаним дозуванням часу.

Опитування студентів можна проводити різними способами: фронтально, письмово, індивідуально при активній участі групи і т.п. Слід пам'ятати, що завдання опитування полягає не тільки в тому, щоб перевірити знання студентів, а й закріпити та поглибити їх знання з попереднього матеріалу.

Після опитування викладач робить певні висновки. Він називає прізвища тих студентів, які слабо підготувались до заняття, або зовсім не підготувались. Якщо в заданому матеріалі виявились важкі, незрозумілі питання, то викладач повинен повторно їх роз'яснити (або винести їх на розгляд групи, застосувавши метод «мозкового штурму».

Викладач робить плавний перехід до нового матеріалу. Називає тему заняття, вказує навчальну і виховну мету, проводить мотивацію нового матеріалу, підкреслює зв'язок між даним матеріалом і обраною спеціальністю, вказує основну і додаткову літературу по даній темі тощо.

Новий матеріал викладач подає змістовно, глибоко, цікаво, емоційно. Якщо в новому матеріалі зустрічаються важкі місця, то мистецтво викладача полягає в тому, щоби ці складні питання подати в простій зрозумілій формі.

Часто, під час подачі нового матеріалу, в аудиторії - тиша, створюється враження, що студенти уважно слухають. Викладач повинен бути психологом і переконатися в тому, чи студенти дійсно уважно слухають, чи тільки тихо сидять, а думають про щось інше. Це проявляється тоді, коли викладач розказує нецікаво, а студенти пасивно слухають, коли між викладачем і студентами немає зворотного зв'язку. Тому виклад нового матеріалу слід обов'язково проводити при активній участі студентів групи.

При проведенні заняття слід раціонально використовувати те, що дозволяє ефективно провести все заняття змістовно і глибоко викласти новий матеріал та добре його закріпити. В багатьох випадках закріплення нового матеріалу або зовсім відсутнє, або формальне. Слід врахувати, що в такій ситуації, коли з багатьох дисциплін або відсутня література, або її недостатньо, закріплення нового матеріалу - обов'язкове. Студент повинен на занятті не тільки ознайомитись з новим матеріалом, але й значну його частину засвоїти.

Викладач на занятті повинен мати відповідний зовнішній вигляд, бути охайно одягнутим, слідкувати за культурою мови своєї і студентів. По відношенню до студентів викладач повинен бути в достатній мірі суворий, але справедливий. Педагогіка співробітництва допускає відношення між викладачем як рівний з рівним, пам'ятаючи, що чим з більшою повагою викладач буде відноситись до студента, тим з більшою повагою студент буде відноситись до викладача. Викладач повинен виробляти в собі таку рису як терпеливість і вміння стримувати свої емоції навіть тоді, коли хтось із студентів намагається порушити дисципліну навмисно, щоб вивести викладача з рівноваги.

Молоді викладачі зобов'язані систематично підвищувати свій методичний та педагогічний рівень, працюючи з відповідною навчальною та методичною літературою. Один із ефективних способів підвищення педагогічної майстерності є відвідування занять досвідчених викладачів.