​

Однією з важливих умов проведення заняття є раціональний вибір його типу й дотримання основних елементів його структури. Тип заняття викладач обирає залежно від місця заняття в межах теми, його змісту й завдань, віку вихованців, власного досвіду та ін. Кожному з типів заняття відповідає певна структурна послідовність, хоча сьогодні вона вже не регламентується настільки жорстко (наприклад, може бути змінена їх послідовність, один з етапів - стати частиною іншого або взагалі бути виключеним).

Засвоєння нових знань

Мета: Оволодіння студентами новими навичками, матеріалом та новими способами діяльності.

Структура

1. Організаційний момент.

2. Підготовка до сприйняття матеріалу або актуалізація опорних знань, умінь, уявлень та чуттєвого досвіду.

3. Мотивація навчальної діяльності.

4. Повідомлення теми, мети, завдань заняття.

5. Вивчення нового матеріалу (первинне засвоєння)

6. Осмислення зв'язків і відносин в об'єктах вивчення.

7. Узагальнення і систематизація знань, застосування їх у різних ситуаціях, наближених до знань.

8. Контрольно-коригувальний етап.

9. Підбиття підсумків заняття.

10. Інструктаж щодо виконання домашнього завдання.

Найчастіше таке заняття є вступним заняттям до курсу (теми, розділу), коли воно незначною мірою пов’язане з темою попереднього заняття. Також доречно обрати цей тип заняття, коли зміст матеріалу складний, об’ємний, містить значну кількість нових понять і положень.

Для перевірки знань використовуються фронтальні роботи чи тестові завдання. Актуалізація опорних знань займає 5—7 хвилин: бесіда, письмова робота, короткий запис відповідей, заповнення таблиць, повторення за підручником, використання довідкового матеріалу, аналіз малюнків і таблиць. При цьому питання й завдання формулюються дуже чітко.

Тему, мету, завдання заняття можна повідомити у вигляді проблемного завдання, евристичного питання, пізнавального завдання; мотивація здійснюється протягом усього заняття.

В арсеналі викладача багато методів, прийомів і засобів, які становлять собою застосування раціональних варіантів сполучення усного викладу та роботи з підручником і довідковою літературою, таблицею, схемами; виклад матеріалу великими дозами; застосування ТЗН; самостійна робота; створення проблемної ситуації, порівняння, зіставлення (3—5 хв.).

Формування та вдосконалення вмінь і навичок.

Мета: закріплення і усвідомлення раніше засвоєного матеріалу (знань, умінь, навичок) і формування нових навичок і вмінь.

Основою такого заняття можна назвати тренування в різних варіантах, яке вимагає від студента перенесення знань і вмінь у нові, нестандартні ситуації. Для проведення таких занять використовується практична робота.

Структура.

1. Організаційний момент.

2. Актуалізація і корекція опорних знань, практичного досвіду студентів (підготовка завдання).

3. Повідомлення теми, мети, завдання.

4. Мотивація навчальної діяльності.

5. Вступні вправи(можуть поєднуватись із поглибленням або вивченням невеликих порцій нового матеріалу та ознайомленням з правилами, алгоритмами виконання певних дій).

6. Застосування студентами знань і дій у стандартних умовах (робота зі зразками, коментований текст, тренувальні вправи) з метою засвоєння навичок.

7. Творче перенесення знань і навичок у нові чи змінені умови з метою формування умінь (творчі вправи).

8. Підсумок, домашнє завдання.

Зміст занять цього типу має значні можливості для великої варіативності завдань і тому сприяє диференціації та індивідуалізації навчання. Формуючи знання, уміння, навички необхідно оптимально сполучити навчання за зразком із застосуванням знань у проблемних ситуаціях. Такі заняття можуть проводитись у формі ігор, змагань, уявних експедицій тощо та поєднувати й індивідуальні, і фронтальні, і групові методи роботи.

Застосування знань, навичок і умінь

Такі заняття використовують, коли на практичну роботу відводиться ціле заняття. Студенти самостійно виконують лабораторні, практичні досліди і завдання, обчислювальні, якісні й пізнавальні завдання, графічні, письмові роботи.

Структура.

1. Перевірка домашнього завдання, коригування опорних знань, умінь і навичок.

2. Повідомлення теми й мети заняття.

3. Мотивація навчальної діяльності.

4. Загальний інструктаж, осмислення змісту в послідовності застосування практичних дій.

5. Самостійне виконання студентами завдань під контролем і за допомогою викладача (враховувати індивідуальні можливості).

6. Узагальнення і систематизація студентами результатів роботи.

7. Звіт студентів про способи і результати виконання роботи й теоретична інтерпретація отриманих результатів.

8. Підсумок, домашнє завдання.

Систематизація і узагальнення знань

Мета: встановлення рівня оволодіння студентами основними теоретичними знаннями, повторення, більш глибоке осмислення навчального матеріалу, приведення його до певної системи.

Структура

1. Повідомлення теми й мети заняття.

2. Мотивація навчальної діяльності.

3. Перевірка знань фактичного матеріалу (усна фронтальна бесіда, усна індивідуальна розмова).

4. Перевірка знань основних понять (письмова перевірка 8-10 хвилин, індивідуальне опитування).

5. Перевірка глибини осмислення знань і ступеня їхнього узагальнення (письмове опитування, самостійне складання таблиць).

6. Застосування знань у стандартних умовах.

7. Застосування знань у нестандартних умовах.

8. Домашнє завдання.

Для систематизації та узагальнення виділяються ключові питання певного курсу. Увага звертається на знаходження та розкриття в уже вивченому матеріалі закономірностей, логічно- наслідкових зв’язків, глибокої сутності процесів та явищ; на перехід від окремих до більш широких узагальнень. Слід звернути увагу на те, що систематизація передбачає певну форму відображення окремих фактів у певній системі взаємозв’язків - схему, узагальнюючу таблицю тощо. У жодному разі не можна вважати систематизацією просте відтворення окремих фактів або дій наприкінці вивчення теми. Це буде просте повторення.

Заняття такого типу може проходити у формі оглядової лекції, бесіди, опитування й виконання системи завдань та ін.

Комбіноване заняття

Мета:, перевірка засвоєння матеріалу вивченого на попередньому занятті, вивчення нового матеріалу та його закріплення..

Структура.

1. Перевірка домашнього завдання (взаєморецензування завдань).

2. Перевірка раніше засвоєних знань методами:

а)      фронтальної бесіди;

б)      індивідуального усного опитування;

в)      короткочасної письмової роботи з тестовим завданням.

1. Мотивація навчання, повідомлення теми, мети, завдань.

2. Сприйняття й усвідомлення нового навчального матеріалу.

3. Осмислення, узагальнення і систематизація навчального матеріалу.

4. Підсумок, домашнє завдання.

Перевірка та коригування знань, умінь і навичок, творчого застосування їх на практиці в змінених умовах

Мета: перевірка якості та міцності засвоєного матеріалу, сформованості умінь і навичок; внесення коректив.

Структура

1. Повідомлення теми та мети заняття.

2. Мотивація навчальної діяльності.

3. Перевірка знання фактичного матеріалу та основних понять.

4. Перевірка глибини усвідомлення знань.

5. Використання знань у стандартних умовах.

6. Використання знань у змінених умовах.

7. Збір виконаних завдань (їх перевірка, оцінювання, аналіз, як правило, виконуються до наступного заняття).

8. Підсумки заняття.

9. Домашнє завдання.

Такі заняття проводяться наприкінці вивчення теми, розділу й виконують цілу низку функцій: контролюючу, навчальну, виховну, діагностуючу та ін.

Заняття перевірки знань і вмінь можуть бути організовані досить різноманітно (у вигляді ігор-змагань, аукціонів, огляду знань тощо), мають широкі можливості для поєднання і індивідуальної, і групової роботи.