​

Перед відвідуванням відкритого заняття необхідно завчасно, правильно і чітко визначити мету цього відвідування. Якщо мета відвідування заняття визначена, то спостереження за ходом і змістом його стає цілеспрямованим, бо вони є джерелом для розв’язання заздалегідь поставленої проблеми, що виражена в меті відвідування. Спостереження без мети не приносить користі.

Відкрите заняття має свою внутрішню структуру, елементи, які відображають етапи вивчення досвіду викладача:

1. Вибір і визначення мети відкритого заняття

2. Сприймання педагогічної діяльності викладача

3. Аналіз відкритого заняття.

4. Підведення підсумків відкритого заняття.

Вибір мети відкритого заняття є самостійний структурний етап, безпосередньо пов’язаний з попереднім ознайомленням з досвідом викладача, виділенням з нього найбільш суттєвих сторін, які заслуговують на увагу і вивчення.

Для вироблення однозначної уяви і пізнавального розуміння дій викладача на занятті, потрібно знайти причинно-наслідковий зв’язок і визначити логіку його діяльності, результати спостережень обговорити і провести аналіз відкритого заняття.

У процесі аналізу сприйняття знань виробити чітку характеристику педагогічного досвіду викладача, що спостерігається на занятті.

В заключній частині підвести підсумок відкритого заняття і відмітити позитивне, що рекомендується для широкого застосування викладачами, і те, що викликає сумнів і підлягає подальшому вивченню, вдосконаленню, зазначити недоліки та внести пропозиції щодо їх усунення.

Оцінка окремих компонентів заняття

1. Відповідність матеріалу тематичному плану і навчальній програмі.

2. Теоретичний рівень підготовленості викладача, ступінь володіння матеріалом.

3. Методичний рівень викладача, застосовані прийоми і засоби.

   • Дотримання дидактичних принципів науковості, логічності, доступності, зв’язку теорії з практикою.

   • Використання наочності, технічних засобів навчання, дидактичних матеріалів.

   • Рівень активності групи. Зовнішня увага студентів.

   • Наявність елементів проблемного, інтерактивного навчання, новітніх освітніх технологій.

4. Педагогічна майстерність викладача.

   • Рівень комунікативних навичок (дикція, сила голосу, інтонації, темп мовлення; вміння встановлювати й підтримувати контакт з аудиторією).

5. Досягнення цілей заняття. Загальна оцінка ефективності роботи викладача.

Напрямки удосконалення педагогічної майстерності.